«Сталінка»: переваги та недоліки

«Сталінка» — розмовна назва будинків, споруджених в період з 1930-х до 1950-х років за правління Йосипа Сталіна.

«Сталінки» — це переважно багатоквартирні будинки, висотою від двох до дванадцяти поверхів. «Сталінки» вирізнялися підвищеною комфортністю: були побудовані з пожежобезпечних матеріалів, забезпечені всіма комунальними зручностями: водопостачанням, каналізацією, опаленням. Термін експлуатації «сталінок» довоєнного періоду складає 125 років, на відміну від «хрущовок», термін експлуатації яких всього 25 років (читайте більше в статті: «Хрущовка»: переваги та недоліки).

«Сталінка»: планування

Сталінка мала велику кількість кімнат — зазвичай три-чотири, рідше дві, однокімнатні квартири в той період будувалися в обмеженій кількості. Кімнати в будинках такого типу могли бути як роздільні, так і суміжні.

Площа таких квартир зазвичай сягала:

• для однокімнатних — 32-50 кв. м;
• для двокімнатних — 44-70 кв. м;
• для трикімнатних — 57-85 кв. м;
• для чотирикімнатних — 80-110 кв. м.

Зовнішній та внутрішній вигляд будівлі

Будинки цього типу вирізнялися просторістю, вишуканими архітектурними формами, ліпниною та колонами на фасадах. «Сталінки» будувалися, насамперед, для еліти Радянського Союзу: заслужених артистів, художників та партійного керівництва. Будинки зводили й для звичайних працівників, проте без надмірної помпезності в інтер’єрі (у квартирах була відсутня кухня, або ванна кімната).

Епоха «сталінок» завершилась за два роки після смерті вождя, до влади прийшов Микита Хрущов, а ще через рік почалося швидке зведення малогабаритних «хрущовок», які були абсолютною протилежністю будинків сталінської епохи.

«Сталінка»: плюси

• Просторість. Великі кімнати та високі стелі, які подекуди можуть сягати 4 м висоти.
• Роздільний санвузол.
• Чудове планування. У квартирі може бути окрема кімната під комору, а також зручні ніші для зберігання речей.
• Великі, навіть за сучасними мірками, кухня, туалет та ванна кімната.
• Якісні будівельні матеріали та чудовий стан систем комунікацій.
• Відсутність сміттєпроводу.
• Привабливе розташування — «сталінки» зазвичай зводили в центрі міста, або поблизу великих підприємств.
• Розвинена інфраструктура.
• Якісне підлогове покриття (паркет), який деякі з власників не змінюють і досі.
• Багато не несучих стін всередині квартир, тобто власник може змінювати планування квартири.

«Сталінка»: недоліки

• Відсутність сміттєпроводу (для когось це «плюс», для інших «мінус», хоча в сучасних новобудовах сміттєпровід відсутній взагалі).
• Відсутність ліфта.
• В деяких квартирах, збудованих для робочого класу, можуть бути відсутні ванна кімната та кухня, в таких випадках їх зазвичай добудовують.
• Погана проводка, замінити яку можливо, проте доведеться міняти її, як мінімум, у всьому під’їзді.
• Специфіка подачі води. Через те, що вода в таких будинках «подається» знизу, то на верхніх поверхах напір води дуже слабкий, а по вечорах взагалі може бути відсутній.
• Стіни. Як і у всіх будівлях, в «сталінках» стіни діляться на несучі й не несучі. Не несучі стіни являють собою унікальну конструкцію, яка називається «дранка». Дранка — вид покрівельного матеріалу з дерев’яних тоненьких дощечок між якими засипані будівельні відходи (пісок, солома). Внаслідок цього стіни зберігають тепло та шумоізоляцію, проте в них неможливо забити цвях.
• Велика кількість комах.
• Пам’ятки архітектури. Багато будинків цього типу є пам’ятками архітектури, тому проводити в них кардинальні зміни заборонено.